Чотири сорок вісім біля мого факультету,
Ти їдеш завтра в Київ, а у мене тут вендета,
Відверто так дістали ваші хтиві запитання,
Дивіться мені в очі, мовчки слухайте зізнання...
За руки у кіно, з кіно до парку і до мосту,
Читаючи "Екстрім" – журнал від хопу до поносу,
Вчергове розкажи, що я позбавлений культури,
В країні у якій живеш від мази до халтури...

Приспів:
Невигідно бути "проти",
Але огидно бути "за"
І неприємно до нудоти...
Не хочеться десь мовчати,
Але ти хочеш добре жити
І нормально заробляти!..

Ну давай, крута, відгрібай в свою столицю,
Може вдасться там тобі в рекламі засвітитись,
Підкуєш життя вищосортним тру-гламуром,
Я ж лишаюсь тут – малювати дно з натури...
І якщо колись наше мало їло,
То тепер воно нереально зажиріло,
І біситись почало, захлинувшись з переляку...
Я люблю тебе, Україно, маза фака!..

Приспів:
Невигідно бути проти,
Але огидно бути
І неприємно до нудоти...
Не хочеться десь мовчати,
Але ти хочеш добре жити
І нормально заробляти!..

Я люблю тебе, Україно, маза фака!..

Приспів