Виконавець: 30 паралель
Слова: Тарас Мадай | Музика: Олександр Нестеренко |
Люди шукають, вперто чекають
Щось собі своє...
Зорі над ними щось промовляють
Ніби про моє...
Сон по кімнаті тихо блукає
Місця не знайде...
Серце бездумно з грудей вилітає
Всі шукають тебе...
Приспів:
Але ти запроси мене в свої сни,
Запроси побути з тобою.
Не мовчи, прошу поясни
Чому ніч буває такою.
Люди літають і навіть не знають –
Ми були не ті...
Хмари під ними швидко зникають...
Я впевнений в собі.
Мариться небо, з грудей вилітають
Спогади в тобі.
Розум повільно з життя пропадає.
Ти розкажи мені...
Приспів