Що й у лісі при долині,
Там Параска пасла свині.
А Омелько там орає,
На Параску поглядає.

На Параску поглядає,
До Параски походжає.
– Кинь, Омельку, ти орати,
Бо Параска йде гуляти.

На вулиці скрипка грає,
А Параска там гуляє.
А Параска там гуляє,
Собі хлопців заманяє.

А із поля вітер віє,
А під лісом щось чорніє.
Ото жінка йде Омелька,
Білобрисая Оленка.

Як хватила ту Параску
За червоную запаску,
Да за коси її смиче,
Да кулак їй в спину тиче.

Розпустилась руса коса,
Полились рікою сльози.
А Омелько зажурився,
Да на рало похилився.

Розбіглися усі свині
По городу й по долині.
Що ж ті свині наробили,
Всю картоплю перерили.