За горами, за луками в морі,
У глибокому смутку та горі
Проживає сльоза.
І не кличеш її і не хочеш,
Тільки щастя і радість пророчиш,
Та не все так бува.

Ця солена прозора краплинка
Западе і вислизне знов,
Тільки нойки і смуток заллє твоє серце
І душу і кров.

Приспів:
Де море, там хай сплять твої сльози.
Де море, заколишуть і грози.
Де море, там хай сплять твої сльози.
Де море, заколишуть і грози.

Не дивися в безодню ти темну,
Якщо чорні кольори не терпиш.
Не потрібно, облиш.
Зачаруй себе неба блакиттю,
Світлом місяця, золотом жита –
Це кольори святі.

Так і думи твої все світліше
І ліпше, і легше стає.
Засумуєш, заплачеш і знову зрадієш,
І лихо мине.

Приспів (3)