Виконавець: Ірина Лончина
Слова: Ірина Лончина |
Навчи мене, Господи, віри й добру,
Крізь морок направ на несхибну дорогу,
Де я б не тремтіла в тенетах тривоги,
А серцем зоріла допоки умру...
Навчи мене, Господи, мови птахів,
Зміїної мудрості знову і знову,
Щоби відрізнити зерно від полови
Я завжди в лукавому світі змогла!
Приспів:
Господи, Господи!..
Навчи мене, Господи, віри й добру,
Навчи мене, Господи!
Навчи мене, Боже, любити тебе
Та так, щоб забути себе до могили,
Щоб в сни мої ангели добрі ходили,
Провіщі посланці високих небес...
Навчи мене, Господи, час твій гряде,
Аби перед правдою була в отвіті,
Змогла щоб з гарячого сонця в зеніті
Зривати калиновий цвіт для людей!
Приспів
Навчи мене, Боже, і слово верни,
Котрим Україні змогла б я служити,
Котрим я і долю засію, як житом,
Щоб землю до праці будить щовесни!
Приспів
Навчи мене, Господи, віри й добру,
Крізь морок направ на несхибну дорогу,
Де я б не тремтіла в тенетах тривоги,
А серцем зоріла допоки умру...
Господи, Господи!..