Виконавець: Ірина Лончина
Слова: Ірина Лончина |
Морських широт безмежна даль,
Рожевий блиск вечірньої зорі,
А море грає, мов кришталь, мов кришталь,
І знову посміхається тобі.
Спокійно хвиля хвилю дожене,
Мелодія прибою знов п’янить
І втрачене назад не повернеш,
Коли кохання наше відзвучить,
Наше відзвучить...
Приспів:
В безмежнім морі почуттів
Рятуй – тону я знов і знов,
І в цім шаленім відчутті
Шукаю пристань і любов.
В безмежнім морі почуттів
Знов потонули я і ти.
Як допливти до берегів
Так, щоб любов нам зберегти?
Зберегти!..
Морське життя, життя моє
Вже хвилі мрій об скелі розбива,
Бурхливе море виграє, виграє,
Коханню місця тут уже нема.
Нам вдалося дістатись берегів,
Ми не згубились в морі голубім,
З бурі кохання вдалось зберегти,
Дві долі поєднались навіки,
Поєднались навіки!..
Приспів (3)