Я від свого серця з квітами любові
Віддала для тебе потайні ключі.
Чому ти, коханий, змовкнув на півслові
І в очах так темно – ніби у ночі.
Розпалив багаття, душу розтривожив,
А тепер боїшся вогняних зірок.
Може, ти роздумав чи злякався, може,
Що відходиш тихо в мовчазний куток?

Приспів:
Любов-чаклунка,
Ворожка теж.
Щось ти загубиш,
Щось віднайдеш.
Любов – це згуба,
Пусті слова.
Та без любові
Все тлінь-трава.

Ой, вогонь кохання відгорать не хоче,
Хоч холодний погляд в нього воду ллє.
Хто тобі накоїв, хто тобі наврочив,
Хто насипав зілля у вино твоє?
Про любов і зраду сказано багато –
Хай прощальне слово душу не шкребе.
Та скажу, мій милий, без мого багаття
Ти уже не зможеш відігріть себе.

Приспів