Я сьогодні зранку держуся за руль,
В мене настрою – нуль!..
Вже у печінках магазини твої,
І жара, і ДАІ!
Знов ти про Канари і свій гардероб –
Грошенят дав я щоб!
Від отих твоїх канарейських турбот
Не вписався я в поворот!
Я ж тебе разів хтозна-скільки просив,
Я ж тебе благав із усіх своїх сил
Не галайкотіти своїм язиком,
Коли я за кермом!
Подивись, на що схожий став наш Рено,
Не автомобіль, а каліччя одно:
Кузов хрясь і трісь,
Полетіла вісь –
Руль тепер на стінку повісь!

Я не їв, не пив, грошенят підкопив –
Знов машину купив!
Знов у ній по трасі, як вітер, несусь,
Не тужу, не журюсь!
Ніжно гріє дотик стегенця твого...
Все "тіп-топ!", ого-го!
Та щоб од їзди кайф ще більший піймать,
стала ти мене спокушать!
Я ж тобі казав – не горнись, не цілуй!..
Говорив тобі – не шалій, не пустуй!..
Та як нападає на тебе свербець,
То тобі ж нетерпець!
Подивись, на що схожий став Мерседес,
сміло ставить можна на нім жирний хрест:
Кузов хрясь і трісь,
Полетіла вісь –
Руль і цей на стінку повісь!

У кумів на стінах – картинки Далі,
А у нас – лиш рулі!..
Вольво, БеЕмВе, Ланос, Опель, Фіат –
Зверху вниз, ряд у ряд...
Ауді, Тойота, Пежо, Понтіяк,
Шевроле, Кадиляк...
Як і далі будеш ти так вишивать –
Доведеться дім розширять!
Мабуть, із автом вже в’язати пора,
Буду літака купувати, стара,
Та вмикать, не гаючись, автопілот –
І вперед, на село!
А як і його так зумієш дістать,
Що й від нього теж – ні гвинта, ні хвоста,
То на всю гульнем,
Рештки пом’янем,
А штурвал до стінки приб’єм!

Буду літака купувати, стара,
Я уже й пригледів беушний Міраж,
Та одразу ж ставить на автопілот –
І вперед, на село!
А надалі зробим, напевно, отак:
Будем на мітлі із тобою літать!
Як на ній кудись
Вріжемсь не туди –
Віник з неї вийде завжди!

А похватний віничок у хазяйстві – то вещ! О!