Гей, пластунки і пластуни!
Вверх, звичайно, важче, ніж вниз,
І плече від лямки саднить...
Та не треба хникать і нить,
Хникать і нить!.. (2)
Бо пластунки і пластуни –
Не мазуни! (2)

Гей, пластунки і пластуни!
Хто іде там трохи хмурний,
Що подряпався об терни?
Підбадьорся, бо пластуни –
Не мазуни! (2)
Тож не треба хникать і нить,
Хникать і нить!.. (2)

Дуб, калину і мухомор
Цінять і новак, і сеньйор!
А іще – до пари орлу –
Блискавицю-стрілу!
Сильно й красно – наша мета,
Обережно ще й бистро так!
Тим то, привітатися щоб,
Ми говоримо "Скоб"!

Гей, пластунки і пластуни!
Спека, холод – що нам вони,
Яр, болото чи чагарник...
Хто відстав – давай, підтягнись,
І підтягни,
Все підтягни!..
І пластунську нашу утни,
Вголос утни,
Аж до луни!

Гей, пластунки і пластуни!
Тож гуртуймось у курені,
Треба буде – то й до борні
За Вкраїни мирнії сни,
Небо й лани,
Долю й пісні!..
Ми ж Вітчизни дочки й сини,
Дочки й сини,
Дочки й сини!

На тризуб герба помолись
І лілеї білий трилист!
Бережи ж нас, Юрій святий,
На шляху до мети!
Наша міць – присяга й закон!
Час прийде – нас буде мільйон!
Гей, похідний кличе нас дроб!
Марш – і все буде "Скоб"!