Тріщать і рвуться небеса –
Гуля над Києвом гроза!
Реве, гуде, регоче грім,
Аж ходить ходором весь дім!
І ось чимдуж вперіщив дощ,
Наш київський дощ!
І по пагорбах печерських в Бесарабки бік
Весело летить дощовий потік,
Переходи затопляє, рветься у бутік –
І гуркоче жерстю водостік!

А злива ллється, мов з відра,
Немов над Києвом діра!..
І на річках води стрімких
Рясні танцюють бульбашки,
І веселиться літній дощ,
Наш київський дощ!
І урівень з тротуаром у Євбазу бік
Весело летить дощовий потік,
Коло цирку – наче море, хто устиг – утік!
І гуркоче жерстю водостік!

Рокоче грім, хлющить вода,
І краю хмарам не видать!
Отож, колоші закочу
Та так додому й поскачу –
Поміж калюж, під теплий дощ,
Наш київський дощ!
І узвозами крутими у Подолу бік
Весело летить дощовий потік,
Житній ринок наче острів, ливня – самий пік!
І гуркоче жерстю водостік!

А учора з Гідромету важний чоловік
В Києві цей день без дощу прорік!
Та з прогнозом у погоди змалечку конфлікт –
І гуркоче жерстю водостік!
І дівчата босоногі, біжучи бігцем,
Брехунця того колють, мов шильцем –
За невзяті парасолі,
Мокрі спини і подоли
Вдалим гострим київським слівцем!