Виряджала мати сина
Йди служи, синочку мій!
Боронити рідну землю –
Це обов’язок святий!
Раптом випав серед літа
На троянди білий сніг.
Син із війська не вернувся
Вже на батьківський поріг.

Приспів:
А мати жде, а мати виглядає,
Чаїно квилить мамина душа.
Тривожно серце з болю завмирає:
Пішов солдат і не сказав: "Прощай!"
А мати жде, все ж вигляда синочка.
Пішов у вічність в сяйві юних літ.
Лишилась мамі вишита сорочка
Й шинеля сіра, наче моноліт.

Посивіла з горя мати,
Болем зойкнула душа,
Бо згадала, як маленьким
Син навстріч їй поспішав.
Небо плакало дощами,
Гасли зорі угорі.
Носять квіти на могили
Всі солдатські матері.

Приспів