Накинь на плечі плащ,
Надворі дощ іде,
Прощаючись не плач
Ніколи і ніде.

Замолено гріхи,
Замовлено таксі,
Розходяться шляхи,
Прощайся, як усі.

Болить – переболить,
Пора іти – іди,
Прощайся не на мить,
Прощайся назавжди.

Йдучи дверей не муч,
Ступивши на поріг,
Сховай подалі ключ,
Щоб він знайтись не міг.

В сирий пісок зарий
І не шкодуй за ним –
Все одно замок старий
Заміниться новим.

Іржа той ключ знайде,
Не кайсь і не карайсь.
Іди, як дощ іде,
Як дощ, не озирайсь.