Час спішить, час жене в колісницях вогню,
Я в вирі вогненному тому горю,
Змагаюсь із часом, – постійна дуель,
Натхнений наївний такий менестрель.

Менестрелі, менестрелі, кружить часу карусель,
Мандрували менестрелі, дарували вам пісень.
Ми співці дворів і вулиць, примадонни голих площ,
Перед нами небо гнулось, нам підспівував сам дощ.

Менестрелі, менестрелі, ярмаркова карусель,
Привезли сумні й веселі повні кошики пісень,
Блазнювали й жартували, танцювали, аж гуло,
Сонце в губи цілували, цілували, аж пекло.

Менестрелі, менестрелі, кольорова карусель,
Шлях і поле нам оселі, наша доля – карусель.
Наша доля – бездоріжжя, у кишенях вітру дзвін,
А в душі святе і грішне в журавлинний склалось клин.

Спиніть, зупиніть колісниці вогню,
Я в вирі вогненного часу згорю,
Співаю, палаю, остання дуель,
Я час не здолаю, я лиш менестрель.