Він у глечику носить невипиту каву ранкову,
У портфелі – книжки, переглянуті вченим у поспіх,
Назбирав ненаписаних віршів в трамваях у кошик,
Непомічену радість на груди вчепив, ніби орден.

Приспів:
Пан суєта, ла-ла-ла-ла-ла.
Пан суєта, ла-ла-ла-ла-ла.

У руках його квіти, яких не зірвали для жінки,
Черевики узув, що ніколи не бігли по росах,
Кожен день він іде крізь людей, крізь будинки,
Біля серця – любові слова, не промовлені досі.

Приспів