Був я ще парубчаком,
Раз попа спитався:
– Розкажіть мені про те,
Звідки світ узявся.
– Тиждень лиш господь робив
(Слухай ти, Омельку!),
В перший день він і створив
Небо та земельку.
А на другий відділив
Водицю від суші... –
Я хапаю всі слова,
Насторожив уші.
– А на п’ятім,– каже піп,–
Сонце, місяць, зорі.
І з’явились відтоді
День і ніч надворі...
– Вже чотири дні творив,–
Я аж засміявся,–
Ще і сонця не було,–
Звідки ж день узявся?