Виконавець: Жартівливі, сатиричні пісні
Слова і музика: народні |
Послав мене мій миленький фасольку садити,
А сам пішов до корчмоньки із кумою пити.
Посадила я фасольку швидкою ходою,
Прибігаю додомоньку – п’є милий з кумою.
– Кумцю ж моя, рибцю ж моя, солоденькі писки,
Дала б тобі, кумцю, їсти, та й не маю миски.
Кумцю ж моя, рибцю ж моя, солодкий медочок,
Дала б тобі, кумцю, їсти – розбивсь черепочок.
А я свого миленького положила спати,
Взяла куму за рученьку та й вивела з хати.
Взяла куму за рученьку та й вивела з хати,
Надрочила лютих псів кумасю кусати.
– Гуджа, гуджа, люті пси, на ту заволоку!
Вона мому миленькому вчепилась до боку.
Гуджа, гуджа, люті пси, на ту ледащицю!
Як вибігли на вулицю, порвали спідницю.