– Куди йдеш, куди йдеш, чоловіченьку?
– До куми, до куми на всю ніченьку.

– Ой дай тобі, милий Боже, щасливу дорогу,
Щоби тебе усі били й куму твою, небогу.

Утікав я через огород да через петрушку,
Якийсь мене дідько побив за милу Марушку.

Ой здається, не болить, не можна ходити,
Не забуду чужих жінок до смерті любити!

Утікав я через тин да через бураки,
Якийсь мене дідько побив, да, мабуть, двораки.

Ой здається, не болить, да не можна встати,
Коли б же як підвестися, піду подавати.

Ой скочив я через тин, а не доторкнувся,
Як поцілить мужик ціпом, а не осміхнувся.

Ой здається, не болить, да не мож ходити,
Не забуду чужих жінок до смерті любити!

Утікав я через тин, через перелази,
Якийсь мене дідько вдарив аж чотири рази.

Ой здається, не болить, да не можна встати,
Коли б же як підвестись, піду позивати.

Утікав я через тин да через три городи,
Зачепивсь я в гарбузинні – там наробив шкоди.

Чужа жінка хорошая, кажуть теє люди,
Як піймає мене мужик – здоров’я не буде!