А в єднім селі недалеко Дубна
Вандрувала пара з собов нешлюбна:
Грицько з Марухою,
А з свойою чернухою
Шукати си місця.

Та знайшла си місце у єдного пана,
Дарував їм той пан козу і барана;
Грицько вгору іде,
Шумить, бубнить, куда іде,
Що в великім щастю.

Дарував їм той пан іще і телицю;
А Маруха каже: добре нам ту, Грицю!
Грицько вгору іде,
Шумить, бубнить, куда іде,
Що в великім щастю.

Ой зачав же Грицько о хаті мислити,
Пішов він до пана о ню же просити.
Грицько вгору іде,
Шумить, бубнить, куда іде,
Що в великім щастю.

Там же єго жінка та й не дармувала,
Псам їсти варила, з двораками гуляла.
Грицько вгору іде,
Шумить, бубнить, куда іде,
Що в великім щастю.

І там ся до Грицька свині збігали,
Грицькові з жінкою мешкати не дали.
Грицько з села іде,
Мислив, що зле буде,
Мусів утікати.