Світ повсюди нас атакує,
Наші думки диявол контролює,
Замість істини суцільна підстава,
На дітей світла ведеться облава,
Нові інтерпретації стародавнього закону,
Закрите середовище небезпечна зона,
Історія діалог любові із приреченістю,
У котрий раз відводиш погляд,
Не хочеш чути голос вічності.

Так не вистачає віри і тепла,
Не вистачає сили і любові,
Дійти до кінця, зустрітися з тобою,
Не вистачає волі.

Жаль нагоди стають непоміченими,
Небеса звертаються кидають знаки незліченні,
Та що поробиш на очах брехня,
Полонила нас блуд, суєта,
Як важко дивитись в каламутній воді,
Нічого собі як швидко звикаєш,
І вже не потрібен той світ в далині,
Очі вже звикли, очі вже звикли.

Так не вистачає віри і тепла,
Не вистачає сили і любові,
Дійти до кінця, зустрітися з тобою,
Не вистачає волі.