Що знову хочеш мене полонити
На якусь заразу очі запалити
Зробити, те чого душа не бажає
А тіло підступне таке візьме і зробить
Безжалісна спокуса без вибору мене залишає
Бреше, в тому нічого страшного не має
А серце болить і спокою в же не має
А серце болить і спокою в же не має

Спокуса – павутиння, отрута в землю поховає
Геть відійди, я тебе не знаю

Хто робить залежним як тільки не ти
Хто поїдає чиїсь чисті думки
Скільки грішників на твоєму рахунку
Мало хто зміг знайти від тебе порятунку
Ти добре знаєш як вдало з’явитись
На людській слабкій волі відігратись
Краще я буду постійно молитись
А ніж тобі лукавій піддатись