Ти поглянь, яка наша земля:
Дивовижно, гарненька, багата.
Звідки взялась? – запитую я
І хто точно це може сказати.
Навесні вона квітне радіє,
Літом тішиться кожний, хто дбає,
Осінь всіх накормити уміє,
А зима, що робив запитає.

Приспів:
І проходять літа за літами,
Все ритмічно і все без зупину
Мабуть, все ж таки є хтось, над нами,
Що так дбає про нас кожну днину.

Хто тобі і мені дав життя?
Чи усі ми живем, як годиться?
Чи нам вибачить мати земля,
Яка все нам дає, не скупиться?
Ми не вмієм в любові прожити,
Все живе, на живе зазіхає.
І хтось мусить за це нас любити,
І хтось з сумом за всім споглядає.

Приспів