Село моє міняється з роками,
Ростуть дерева і міліє став.
Незмінна лиш стежина за садками,
Де босоногим хлопцем я гасав.

Приспів:
Стежина, батьківська стежина
Біжить селом у неосяжну даль.
Знайома мені кожна там рослина,
Кохання першого – моя печаль.

Ходив малим я стежкою до школи,
По ній зустрів свою Святу любов.
Стежину не забуду я ніколи,
По ній дорослим у життя пішов.

Приспів

Нечасто повертаюсь я додому,
Схвильований до матері іду.
Як серце мре не розповім нікому.
По цій стежині внуків поведу!