Виконавець: Ярослав Даос
Слова: Ярослав Даос |
Розстання
Тиха біллю
Осінь
Ти погорда
беручка
який хосен
Тобі я
здався
Лишень завада
Ти піди знайди
Віднаджувать
Гудити і не берусь
Тобі суддя
Лишень небес
Блакить і
Ти сама
Твої-мої
Схололи почуття
І не вертати
Забуття
У нас немає
Майбуття
Тебе б не бачити
Повік
Повір не радий
Тебе зустрів
У час Розради
Я сумів
І краяв серце
Спогадами літа
Яке і знов
Зустрів в тобі
Жаркеє
Пломенеє літо
Жагучі ночі
Дощ хмаринок
з небес на
землю
А сльози зараз
нас прощання
От все – підірвано
мости
Навернення
у віру Серця
як не було
Скупа сльоза
Подалі далі
від неї
Така ж самота
Як і я
Тирловище
у грудях
Герцю
стугонить
Двобійння
Навстріч
Любов
розлука – біль
Снаряддя
для бою крові
Пломінні чуття
Зіткнулись
навмируще
Виходивши
сльозою
І стогонами
плачу
За втраченим
Прощай
пішла
Далеко за поріг
Обох життя
Життя пішло
Від серця відірвалось
І теж пішов
у інший бік
клепку тями
втратив
А сльози заступили
путь
Її в життя
вже не вернуть
Як разом
"в річці"
нам не плити
обом по ній
То серце плаче
Коли стріла
Еротамура
Із нього
раною випала
Аби зотліти
Почуття
Чужих уже
Далека тінь
минулої утрати
Бо ж разом
зі стрілою
Тож серця
шмат за
нею впада
В пилюку
Часу
Мішаючи
Шраминня
Наближуючи
Осінь
Осінній сум
Роздум’я
Сивий волос
Стресу
Не бачим ми
Й вже
Наших тіней
Далекі бачені
Світи
Світання самоти
Хоча і знову
В іншу
Рану
Стріла Амура
Залетить
Пробивши серця
Їх розбудить
Бажанням
Хтивістю
Кохання
Наповнить
нашії тіла
І знову
зацвіте весна
навкруг
шраминя
Що залишилось
навіки
Але це буде
Інша весна
Не нас
Тебе й мене
не наше літо
У нас з тобою –
Лишень осінь