Недобрая годинонька була,
Як матуся свого сина била,
А син неньці покорився,
У ніженьки уклонився,
За що ж мене моя мати била?

Яке будеш ти мене, мати, бити,
То піду я на чужину жити,
А піду я на чужину,
Там я же, молод, не загину,
А я молод, парень не жонатий!

Ой, вернися, мій сину, вернися,
В голубий жупан одягнися,
Нехай я подивлюся,
Слізоньками умиюся,
Чи є краще козак на Вкраїні?

Виходила всі тьомні лужечки,
Витоптала круті бережечки,
Та не найшла сина свого,
Тільки найшла слідок його,
Де дитина рідна походила.

Ой зорву я кленовой листочок,
Та накрию синовой слідочок,
Щоби пташки не літали,
Щоб зозулі не кували,
Синового сліду не топтали!