Злива
Сьогодні
Холодна
Ніч
Настане
Як завжди.
А я один, сумний.
Лежу й дивлюся, як падає дощ,
Він як мої сльози, – капає.

Знайти шляхи, до почуттів. Віддати те, що сам хотів.
Не так вже й легко, для людини, що живе в востаннє.
Відкриваєш очі й думаєш: "Йти кудись, чи залишитись тут?"
Куриш цигарку, п’єш портвейн, і йдеш з життя.

Це мій шлях, нескінченний в нікуди.
Це є мій шлях.
Це мій шлях, немає що втрачати.
Це є мій шлях. Я просто йду.

Чи почати все спочатку?! Придумати собі нове ім’я?!
Ще один раз, не маючи шанс прожити хоч тиждень.
Я сховаюсь у коробці з дерева.
Я сховаюсь, й ніхто не шукатиме мене...
...Нікому це не потрібно... тож, ніхто й не знайде.
...Це нікому не потрібно...

Це мій шлях, нескінченний в нікуди.
Це є мій шлях.
Це мій шлях, немає що втрачати.
Це є мій шлях. Я просто йду.