Виконавець: Емігрантські
Слова і музика: народні |
Канада є розширена,
На цілий світ вихвалена.
Ей, хто ю не зна, най спробує,
Пару центів зашпорує.
А я не знал, та-м спробувал,
Пару центів зашпорувал.
Ей, кед-єм уж мал седму стовку,
Пустил-єм ся до Нев-Йорку.
А в Нев-Йорку шиф ладуют,
Што ня на нім отшикуют,
Ей, агенти ся догваряют,
Же драги шифкарти мают.
А я їм дал сто і двацет,
Бо я руський младий хлопец.
Ей, в старим краю народжений,
А в Канаді вицвічений.
Кед-єм на ту шифу сідал,
Пана Бога-м припоминал:
– Ей, пане Боже, будь зо мною,
Припровад ня аж до краю.
Кед-зме пришли на стред моря,
Шифкапітан на нас волал:
– Ей, хлопи, мени, модлітеся,
Іде бурка – топимеся.
Кед-зме пришли на край моря,
Шифкапітан на нас волал:
– Ей, хлопи, мени, радуйтеся,
Бо уж видно гори, ліси.
Кед-єм пришол аж до Брему,
Питают ся, ці мам жену?
Ей, мам жену премілену,
Іду ку ней на нащівку.
Кед-єм пришол до Берліна:
– Налій, качмар, налій вина.
Ей, налій того червеного,
Жеби личко зрум’яніло.
Кед-єм пришол до Австрії,
Вшитко наспак обернули.
Ей, пане Боже, што ту било,
Же ся наспак обернуло?
Била война нещаслива,
Што пакости наробила.
Ей, наробила в тей Австрії,
Ай в тей великей Русії.
Питалися, де же я бил,
Же я на тій войні не бил?
Ой не бил, не бил, хвала Богу,
З Америки іду дому.
Кед-єм пришол аж додому,
Заклопал на свою браму.
Ей, жена вишла, отворила
І так ся мі пригварила:
– Што би-сте рад, младий пане,
Што хочете на ніч в мене?
– Ей, сервус, жена, красна ружа,
Привітай свойого мужа!
– Витай, витай ти, піяку,
А хто ти дал на шифкарту?
– Ей, салонисти ся зложили,
Шифкарту мі вимінили.