Виконавець: Емігрантські
Слова і музика: народні |
Добрі є то тим невістам в краю,
Хтори мужів в Америці мают.
Мужі робят, претяжко працуют,
А пінязі до краю шикуют.
Шикує їй, як вірній газдині,
Жеби она купила осмини.
Але она на осмини не дбат,
Лем кед она все нови чижми мат.
Нови чижми она мати мусит,
А так она свого мужа лупит.
Як заграє во сполку музика,
Она перша, як хоц хтора дівка.
Стане собі до шору од краю,
А так на ню парібці джмуркают:
– Подьте, хлопці, бо буде гостина,
Під пазухой хліб і солонина.
А ви, діти, ідте до суседа,
Бо ту по вас ніт жадна потреба,
Бо ту придут дівки з парібками,
Преночуйте у сусіда самі!
А як діти рано повставали,
А хто же їм фриштечок наварит?
Матка лежит, бо ю болит глава,
Бо цілу ніч в сполку танцювала.
– А ви, тату, в тим далекім світі,
Не знаєте, як нам тяжко жити,
Придьте, тату, та нам фриштех дате,
Увидите, яку жену мате.