Виконавець: Емігрантські
Слова і музика: народні |
В Канаді, в Манітобі, новина ся стала –
Вбив Салимон свою жінку, нє боявся права.
Його жінка молоденька в нього ся просила:
– Не бий мене, Салимоне, мало-м з тобов жила.
Не бий мене, Салимоне, бо я молоденька,
Подивися в колисоньку, дитина маленька.
А Салимон не зважає на її просьбочку,
Прип’яв коси до лавочки та б’є в головочку.
Аж там були добрі люди, дали в місто знати,
Щоби прийшли полісмани Салимона взяти.
Полісмани йдуть фармами, права не питають:
– На день добрий, Салимоне, а як же ся маєш?
На день добрий, Салимоне, а що тут чувати,
Таліграми ідуть до нас, не дають нам спати.
Салимоне, Салимоне, будеш бідувати,
Мусиш фарму покидати, з нами мандрувати.
Мусиш фарму покидати, з нами мандрувати,
Які діти дрібненькії по закладах дати.
– Вдарив же я свою жінку в лихую годину,
Щоби вона не лазила на під по драбині.