Терпиш ти дома гірку недолю,
Поореш грунти, управиш ролю,
В полю і дома все біда є,
Што ти не згнило, то град виб’є.

А крім того плати податки,
Корми жовніра, рекрута дай,
Потім суд земский – хап за остатки,
Таке то житя, такий то рай.

Сли ся ожениш в лиху годину,
В полі і дома все біда є,
Зійдеш з дороги, ступиш в хатину,
Жінка ти скаже, що-сь п’яний є.

Ой жінко, жінко, та й не скаржися,
Що-м трохи випив, та відчепися,
Маю з тобою житя, як гай,
Ти моя Єва, з тобою рай.

А коби ти знав, мій чоловіче,
Яке то з тебе зіленько є,
Хто коли схоче – п’яним тя видит,
Бо-сь в кождій хвили все п’яний є.

Ой так, так, зелений гай,
Ти мій Адам, з тобою рай!