Вітер. Злива. Безсоння.
Гасне літо зелене.
Падають на підвіконня
Жовті долоні клена.
Серце щемить від болю.
Вмиті безсонням очі.
Я – а поряд зі мною –
Чорна безодня ночі.

Приспів:
Запалю свічу з віком віч-на-віч.
Запалю свічу, щоб здолати ніч.
Запалю свічу у тривожний час.
Помолюсь вогню, щоб вогонь не згас.

І наче вщухає злива.
І небо тяжке світліє.
Полум’я свічки тремтливе
Долоні і душу гріє.
Всупереч ночі злої
Тихий вогонь сміється,
Від свічки цієї малої
Ранок новий займеться.