На мене ти навіть не подививсь,
Байдуже пройшов повз дівочу вроду.
Тепер бережись, мене бережись,
Бо тиждень русалчин надходить.

Розпущу свої коси червневої ночі,
Приворотне чар-зілля тобі приготую.
Русалки людей до смерті лоскочуть,
А я тебе лиш раз поцілую.

Я поряд поставлю тонкі дві свічі,
Дві долі з’єднаю колом вогненним.
Ти думати будеш і вдень і вночі
Про очі мої зелені.

Якщо ж ти раптово захочеш колись,
Що з нами було все у пам’яті стерти,
Тоді бережись, мене бережись,
Тебе зацілую до смерті.