Жага, що мріє бути кимось –
Насправді тільки чекає час.
Марнують світло, думками кригу,
Створивши ідеали в нас.

Куди подівся птах
Кольору надій?
Втрачаєм свій час
В штучном смутті подій.
Сни законсервовані
У лапках снодійних.
Голови оголені в пошуках...

Приспів:
Грати, стати тим,
Хто вже помер.
Знати, мати все,
Що не живе! Мене не буде там!

Стежка, а насправді схили,
Що ведуть тільки вниз і вниз.
Руйнуєм все, що так любили,
Змінює свій шлях наш Стікс.

Хащі розрослись
Бездушністю мрій.
На залишках сплелись
Химерні квіти дій.
А скоро прийде осінь,
І розіб’є карафу,
Наповнену останніми почуттями...

Приспів