Виконавець: Росава
Товчу, товчу мак.
Підступає дяк.
– Чому, дяче, плачеш?
– Мачуха била, їсти не давала.
А дала лиш миш.
– А де ж тая миш?
– Побігла під піч.
– А де ж тая піч?
– Вода затопила.
– А де ж та вода?
– Воли попили.
– А де ж ті воли?
– Коршун похапав.
– А де ж той коршун?
– Полетів за море.
– А де ж тоє море?
– Квітками поросло.
– А де ж тії квітки?
– Дівки порвали.
– А де ж тії дівки?
– Хлопці побрали.
– А де ж тії хлопці?
– Пішли на війну.
– А де ж та війна?
Нема.