Нині, Адаме, возвеселися!
Єво, Прамати, від сліз отрися!
Той, котрого ми бажали
І з тоскою ожндали:
Нині з Діви вибраної,
В Вифлеємі, малім домі,
Родився, явився!
Єму царі несуть дари,
Злато щире, ливан, миро,
Від восток, – рек Пророк!

Всі Патріярхи і всі Пророки,
Лик Бого-Отець, з ним Отроки,
Торжествуйте – купно весь сьвіте!
Ти уступай, старий Завіте!
Новий з неба, Єго треба,
Було давно, нині явно
Настає, Бог дає,
Як в Ємпиру, в радість миру,
Отець Сина нам єдина
Низпіслав, дарував!

"Слава во вишних!" Духи співають,
Що Бог народився, – нам повідають,
Того Новонародженого,
І у яслах положеного.
Зьвізда ясна і прекрасна
Озаряє, научає:
Що то Пан з неба дан!
І у яслах віл і осел,
Як стояли, так пізнали
Всіх рода – Господа!

Витай малоє, витай Дитятко!
Золоторуне з неба Ягнятко!
Пастирі так повідали,
Як з дарами Єго витали;
Кладуть булку і гомулку,
А до того масла много,
І ягня перед Дитя!
Потім грали на кимвали,
Во свиріли і сопіли,
Співали, плясали.

Ликуймо і ми, ликуймо ціло.
Що Бог на себе взяв людське тіло,
Що до неба нас запровадив,
І при троні Своїм посадив;
За то Богу славу многу
Со Ангели віддаймо,
За ті дари від всей твари,
Щоби хвала не устала:
Божественну, Рождеству.