Виконавець: Тартак
Слова: Олександр Положинський | Музика: Тартак |
Мій товариш каже –
Зараз без протекції нікуди!
Всюди всім потрібні свої люди –
Позбирались докупи, паскуди!
Кум... Сват... Зять... Брат...
Хоч кидай усе та хапай автомат!
Словами затарились файними,
Тиснуть на тебе питаннями!
Хто ти є? З якої фундації?
Маєш якісь рекомендації?
Але я уперто вірю, що так буде не завжди...
Моя подруга шукає
Фінсування для творчих проектів.
Її заганяли вже майже до смерті:
Всюди – відмови, знущання відверті.
О-отаборилися, гади,
Понаїдали м’які місця ззаду!
Їх, насправді, цікавить одне –
Звідки й куди вітер дме?!
Хто ти є? З якої фундації?
Маєш якісь рекомендації?
Але я уперто вірю, що так буде не завжди...
Але прийде час і постане питання:
Які маєш знання, яке виховання?
Фаховий ступінь, рівень освіти?
Як можеш сказати, що можеш зробити?
Розум? Талант? Порядність? Сумління?
Які твої звички, навички, вміння?
Все – реально! Все – можливо!
І тільки зовсім неважливо...
Хто ти є? З якої фундації?
Чи маєш якісь рекомендації?
Ла-ла ла-ла ла-ла-ла-ла ла-ла ла-ла ла-ла-ла...