Картоплину у теплий город навесні закопаю,
Заодно кулемета змащу і нагострю шаблі,
І за чаркою мовчки Степана Бандеру згадаю –
А інакше нащо б я і жив у своєму селі.

Як стемніє, збирайтеся, хлопці, у мене в стодолі,
Говоріть – але тихо, бо ходять і тут москалі! –
Поміркуємо разом, чи довга дорога до волі –
А інакше нащо б нам і жити у ріднім селі.

В однострої УПА заспіває нам вуйко Гаврило
Про червону калину і чорну роботу в ріллі,
І Господь нам додасть трохи розуму, честі і сили –
А інакше нащо нам і жити у ріднім селі.

І коли кукурікне когут про часи перемоги,
І тризуб заблищить у Гаврила на гордім чолі –
В нас повірять і кури, і коні, й воли круторогі –
А інакше нащо нам і жити на нашій землі!

І корови, і гуси, і свині, й воли круторогі –
А інакше нащо нам і жити на нашій землі!