Там на плоті
Висіли милої, моєї милої майтки.
Я їх зрання,
Як пішов до віходку, уздрів.
Стрепенулося серце з просоння – то, певно, кохання.
Я тихонько підкрався, схопив їх і ледь не зомлів.

Бо то були
Майтки не моєї милої, тілько ї бабці.
Що куплені
Ще в тамту у австрійську війну.
Я за стайню тікав, по дорозі згубив свої капці.
Я хлопець молодий, бою ся зганьбити, ну.

Мої мати
То-то виділи всьо і сказали увечір до тата:
"Тамтой бовдур
Вже ся хоче женити, він тим зацікавився юш".
"Вам бабам лиш єдно в голові" – буркнули тато,
"Він ще зовсім дурний". Я бігом притворився, що сплю.

Потім мати
Нагадали йому, що він був ще за мене дурніший..
Ну, а тато
Відказали, же мудрий би нігди ся так не вженив.
Та цікава бесіда тривала далеко за північ.
Я ще троха послухав, а далі приснилось мені...

Же на плоті
Висіли милої, моєї милої майтки.
Же на плоті
Висіли милої, моєї милої майтки.