В панськім городі росла лелія.
– Хто ж її садив?
– Панна Марія.
Як садила, говорила: (2)
Рости, лелія, рости, лелія.

Прийшов до неї батенько її,
– Урви, Маріє, тої лелії.
– Не зірву я ні листочка,
Бо зів’яне лелійочка,
Красна лелія, красна лелія.

Прийшла до неї матінка її,
– Урви, Маріє, тої лелії.
– Не зірву я ні листочка,
Бо зів’яне лелійочка,
Красна лелія, красна лелія.

Прийшов до неї миленький її,
– Урви, Маріє, тої лелії.
– Ой зірву я лелійочку,
Бо то мому коханочку,
Красна лелія, красна лелія.