На даху будинку
Дівчинка з поглядом м’ятним
Цілує паростки неба,
Збирає кошлатість з них
У пазуху ночі, у пазуху ночі,
У пазуху ночі, у пазуху ночі...

І так непомітно
І дихала віхола в спину,
На склі малювала синім
Довгими віями, довгими віями,
Довгими віями, довгими віями...

А сни вальсували
Між куцих антен над дахами
І птаство нічне годували
Галушками, галушками,
Галушками, галушками...