Я дивлюся на чорне небо:
Моє відображення в дзеркалі чорному.
В очах зникає реальність,
У чорну підлогу провалюсь я.
Чорні стіни в мене проникають,
Залишки свідомості моєї зникають.
Про мрії свої забуваємо,
Себе вже не впізнаєм.

Чорна смола усе поглине,
Усе розчинить в собі.
Чорний квадрат, що у кожному з нас
Становиться більше (більше... більше...)

Приспів:
Чорний екран твій мозок зжирає,
В чорній дірі все зникає (зникає!).
В чорному просторі не бачимо себе,
Ми бачимо чорне... усюди!

Ти себе не знаходиш,
Дзеркало чорне розбити не можеш.
У просторі чорному
Шукаємо себе, так ніколи не знайдемо, бо нас вже нема.
Мить життя
Пронесеться повз нас,
Не відчуємо більше ніколи
Що це таке! (Що це таке)

Чорна смола усе поглине,
Усе розчинить в собі.
Чорний квадрат, що у кожному з нас
Становиться більше (більше... більше...)

Приспів

Чорна матерія б’ється у серці
Неперервним пульсом до самої смерті.
Період цей втрачений кожним із нас,
Чорна пітьма забирає наш час.

Приспів