Ще вище стає с кожним днем моя скеля.
Ще ближчають стіни, ще нижчає стеля.
Ще слабшає сяйво, лишаючи сили,
Світити так само, як завжди світило:
І тим, хто тримає надію в кишені,
І тим, хто є свідки, і тим, хто нужденні,
І тим, хто є перші, і тим, хто останні.
Суди усіх тільки за їх сподівання.

Приспів:
Далеко-далеко, високо-високо.
І руку-за-руку, і око-за-око.

Єдиная правда і віра єдина:
Із зайвого – решта, із Трьох – лише Сина.
Із світу по нитці – труною світлиця
Усім неспокійним, кому ще не спиться.

Приспів

Ілюзія спраглих, омана порожніх –
Шукала криниця собі подорожніх.
Хиталося царство, спадала корона.
Очами всіх інших дивилась ікона.

Приспів