Це ж треба, щоб минуло стільки літ
Для того, щоб зустрітися з тобою?..
У келиха духмяний першоцвіт,
За тебе перший тост, моя любове!

Навколо бутафорське вар’яте –
Незатишний притулок цей мусовий.
Зате в очах всепрощення за те,
За тебе другий тост, моя любове!

Розлучені самотністю доріг,
Ми до розмови зовсім не готові,
Вінчання – наш повчальний оберіг,
За тебе третій тост, моя любове!

Шампанське ніби спогади п’янкі,
Цей вечір, справді, видався чудовим.
Яким ми ранок стрінемо, яким?
За наше щастя вип’ємо, любове!

Це ж треба, щоб минуло стільки літ
Для того, щоб зустрітися з тобою?..
У келиха духмяний першоцвіт,
За наше щастя вип’ємо, любове!