Мені потрібно зовсім небагато:
Щоб кожне слово западало в серце,
Щоб хлопці не кидались хлібом черствим,
Щоб не забули вишивки дівчата.

Щоб мати не кидала немовляти,
Щоб кожен батько не цурався сина.
І ще, щоб просто не стріляли в впину,
Коли стоїш обличчям до багаття.

Мені потрібно зовсім небагато:
Щоб не ховали камінь за сорочку,
Додолу щоб не опускали очі,
Коли опівночі пускаєш в свою хату.

Щоб Батьківщину вміли відстояти,
Щоб кожен доживав до свого віку,
Щоб до зірок ніколи ми не звикли, –
Мені потрібно зовсім небагато.