Ти спускаєшся в каюту, сходи, наче механізм
Подивитись чорні фото повз білих лиць.
Плакати, гумові стелі, ти у своїй шинелі,
Зігрітий духмяним чаєм із старих залізниць.

Приспів:
Стій, тільки не кричи, що я запалив за портом.
Стій, ти не втечеш, бо скінчилось пальне.
Глянь, як шумний дзвін росу поглина за бортом,
Спробуй підійми...

Кілька шлюпок знесло у гавань, їм десь звідти видніший захід,
І морс, мов ковтає всі сходи.
Десь там матроси стоять, віддзеркалюють хвилі, кричать.
Десь там, у схованих трюмах акваріум є.

Приспів

Це сонце за портом...