Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою.
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Пливе човен води повен,
Ніхто не спиняє;
Кому спинить – рибалоньки
На світі немає.

Поплив човен в синє море,
А воно заграло. –
Погралися гори-хвилі –
І скіпок не стало.
Гей-на-гей-на-гей-на-гей...
Гей-на-гей-на-гей-на-гей...

Недовгий шлях – як човнові
До синього моря –
Сиротині на чужину,
А там – і до горя.
Пограються добрі люди,
Як холодні хвилі;
Потім собі подивляться,
Як сирота гине, гине, гине...