Перегуком коліс – колія,
Темний ліс, і тільки я.
В своїй печалі час летить,
А далі що? – Мить, коротка мить!

Мов спалах, мине... Болить...
В порожніх залах гуляє вітер,
Забуті квіти в обіймах крісел,
Забуті тіні... Стара завіса...

На вікнах іній...
На вікнах сплять крижини білі –
Хтось вікна грів...
То бився він, щоб глянути на білий світ...

Приспів:
Десь далеко плаче тиша,
Десь далеко грім сміється...
Десь далеко я залишу,
Я залишу своє серце...

На дорогах замети... Сніг та сніг...
Аж до неба сліди босих ніг.
Дорогами – лід, пісок і сіль,
А в серці біль... Шалений біль...

Мов спалах, мов блискавиця,
По рейках, шпалах летить стрілою,
Кудись луною моя надія,
Стара повія мене не гріє.

Стара одежа, а за вікном –
Дерева, вежі, немов пером
Хтось розписав, собі стоять,
А в серці – холоду печать...

Приспів

Перегуком коліс – колія,
Темний ліс, і тільки я.
В своїй печалі час летить,
А далі що? – Мить, коротка мить!

Мов спалах, мине... Болить...
В порожніх залах гуляє вітер,
Забуті квіти в обіймах крісел,
Забуті тіні... Стара завіса...

На вікнах іній...
На вікнах сплять крижини білі –
Хтось вікна грів...
То бився він, щоб глянути на білий світ...

Приспів