Не космічними стежками
Ми щодень, щоніч блукали,
А міськими скверами,
Тихими озерами,
Бігли горами й морями,
Пролітали днями,
Гріли землю грішную
І траву торішную.

Приспів:
Не космічними стежками
розведем вогонь...
Загорається над нами
від тепла долонь... (весь куплет – 2)

Роздавалися громами,
Журавлиними клинами,
Розливались веснами
І річками скреслими,
Загоралися вогнями,
Пролітали днями
Простори атмосфери
І гірські печери.

На вогнях палили сором,
І вогонь, немовби ворон,
Розгортав широкі крила
І горіла сила.
Блиск вогню – у небо постріл –
Струменем приходить в гості,
Від тепла моїх долонь
Загорається вогонь.

Приспів

Вікна, двері відкривали,
Руки світло в печі клали,
І виблискували скроні
На розплавленому фоні.
Сонце рвалося на волю,
Серце билося до болю,
На людей рясні
З неба падали вогні.

Приспів (2)