Блукав по світу, шукав по світу,
Ту єдину красу,
Що стане сонцем, вишневим цвітом,
Що їй любов принесу.

Літа минали, літа спливали,
Я серед гір зустрів
Горду горянку на перевалі,
Квіточку ніжну зі снів.

Приспів:
До коханої горянки повертаюсь знову,
В край гуцульський, смерековий неба і любові.
Де цвіте чарівна квітка у високих горах,
Моя ніжна, вірна, вільна, світанкова зоре. (ост 2 рядки – 2)

Коси шовкові, вуста медові
І писанкову красу
По всьому світу в пісні і слові,
В серці своєму несу.

Приспів (2)