Сумний Святий вечір в сорок шестім році:
По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.

Сіли до вечері мати з діточками,
Замість мали вечеряти та й облилися сльозами.

Мати гірко плаче, а діти питають:
– Мамо, мамо, де наш тато, чом не вечеряють?

– Тато на чужині, в далекім Сибіру,
Споминають Святий вечір в нашій славній Україні.

Споминають Святий вечір і усю родину,
Батька, матір, жінку й діти, й нашу неньку Україну.

Сумний Святий вечір в сорок шестім році:
По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.