Не кажи мені слово печальне "прощай",
Засвітись, як зоря вечорова.
Знову нам з далини поїзди прокричать
І у серці відлуняться знову.
На дорогах життя нам розлука дана,
Щоб вільніше, міцніше любити,
Не прив’ялить вона, не засушить вона
Нашу вірність – ромашкові квіти.

Приспів:
Вірю спрагою губ, вірю ласкою рук,
Наша зустріч в житті не остання.
Як не буде розлук, як не буде розлук,
То й не буде, не буде стрічання. (весь куплет – 2)

Не кажи мені слово печальне "прощай",
Засвітись, як зоря вечорова.
Знову нам з далині поїзди прокричать
І у серці відлуняться знову.
Та за мною летить погляд зоряний твій,
Все на світі у вічному русі,
Ти мене зустрічай на пероні надій,
Я вернуся, вернуся, вернуся.

Приспів